Це досить відомий у житті Оттави діяч. Його часто асоціюють із Френком Ллойдом Райтом та його стилем, адже він був його єдиним учнем. Більше про місцевого архітектора, його історію та визначні роботи розповість iottawa.net.
Життя Френсіса Саллівана
Він народився у 1882 році в Онтаріо. Ще змалечку юнак мріяв стати архітектором.
У 1907 році він працював у студії Oak Park, був єдиним канадським учнем Френка Ллойда Райта (крім Роджера Д’Астуса), знаменитого американського архітектора, дизайнера, письменника та педагога. Френк Ллойд Райт за роки своєї творчості спроєктував понад 1000 споруд, відіграючи важливу роль в архітектурних рухах XX століття.
Відомо, що у 1910 році архітектор одружився із донькою захисника прав французів на освіту в Онтаріо. У Френсіса Саллівана та Мілдред Дженест було чотири доньки, але цей шлюб важко назвати щасливим. Річ у тому, що архітектор відрізнявся надмірною працьовитістю, через що дружина часто почувалася зайвою. До того ж, дружину дратував ексцентричний індивідуалізм чоловіка (він розробляв їй одяг та змушував його носити) та впертий нонконформізм (незгода, неприйняття, критичне сприйняття певних норм).
Робота архітектором
Для багатьох мрії так і залишаються чимось нездійсненним, проте цього точно не можна сказати про талановитого Френсіса Конроя Саллівана. Після закінчення навчання чоловік повернувся до Оттави. Він додав до канадської архітектури стиль модерністської Prairie School. У багатьох роботах він використовував цей стиль, що можна помітити, розуміючи, які його особливості.
Стиль Prairie School найбільшого поширення здобув на Середньому Заході США, йому характерні такі риси:
- горизонтальні лінії;
- плоскі чи чотирисхилі дахи;
- широкі нависаючі карнизи;
- згруповані у горизонтальні смуги вікна;
- інтеграція з ландшафтом;
- міцна конструкція;
- майстерність виконання та дисципліна, пов’язана із використанням орнаменту.
Стиль Prairie School асоціюється із поколінням архітекторів, які працювали, перебували під впливом Френка Ллойда Райта або Луї Саллівана. Одним із учнів був Френсіс Салліван.
У 1908 році він став архітектором Canadian Department of Public works. Перебуваючи на посаді до 1911 року, він допомагав у міському плануванні майбутньої Оттави.
Архітектор прагнув створити невеликі кластерні райони, які б відгалужувалися від міста. Йдеться про невеликі житлові райони.
Френсіс Салліван займався також розробкою планів сімейних будинків. Це свідчить про всебічний підхід чоловіка до архітектури. Крім масштабних містобудівних проєктів, Френсіса Саллівана цікавила розробка індивідуального житла. Попри амбіції та бачення архітектора, лише незначна кількість будинків була встановлена.
Робота приватного забудовника
До 1916 року Френсіс Салліван мав незалежну практику в Оттаві. Яскравою його роботою у цей період є проєктування школи для Католицької шкільної ради Оттави. Архітектор продовжував розробляти колекцію будинків та маєтків, які досі наповнюють столицю Канади.
Якщо розглядати видатні резиденції, спроєктовані Френсісом Салліваном, тоді можна назвати будівлі у районі Санді-Гілл. Це автономні будівлі, яким немає подібних. Особливість цих творінь Френсіса Саллівана у тому, що вони є важливими архітектурними, історичними пам’ятниками, своєрідним нагадуванням про стару Оттаву.
Важливо розповісти про один практично провальний проєкт Lindenlea Housing. Френсіс Салліван співпрацював із шотландцем Томасом Адамсом. Це був 1919 рік, коли в Оттаві не було міст-садів. Цей проєкт був прикладом передмістя-саду. На ділянці площею 22 акри було створено демонстраційний проєкт для першої федеральної урядової програми доступного житла. Були передбачені скромні будинки у красивому місці, але вони могли запропонувати майбутнім власникам громадську залу, дитячий басейн, тенісний корт, ігровий майданчик, систему невеликих парків. Проєкт був зіпсований будівництвом практично ідентичних будинків на кожній ділянці, які згодом були замінені.
Після невдачі у проєкті Lindenlea Housing Френсіс Салліван покинув Оттаву. У 1920 році архітектор переїхав до Чикаго, де став головним архітектором Чиказької державної шкільної ради.
Найвідоміші приклади робіт в Оттаві
Важливо зазначити, що попри значну роль та вплив вчителя Райта, роботи Саллівана все одно у багатьох аспектах відрізнялися. У творіннях Френка Ллойда Райта переважали горизонталі, а у Френсіса Саллівана – сильні вертикалі. Таким чином, архітектор з Оттави створював напругу в своїх проєктах.
У комерційній практиці архітектор був едвардіанським еклетиком. У широкому сенсі це означало поєднання різних стилів, елементів, ідей в одному творі. До того ж, до ключових характеристик такого направлення відносили асиметрію, багато декору та вільне планування, яке передбачало велику кількість кімнат та різноманітне планування.
Цікаво розглянути детальніше найвідоміші роботи Френсіса Саллівана в Оттаві.
- Будівля садівництва у Ленсдаун-парку. Вона побудована у 1914 році, та є однією із восьми постійних виставкових зал на виставці Центральної Канади у Ленсдаун-парку в Оттаві. Будівлю спроєктував Френсіс Салліван, використавши стиль Prairie School. В архітектурі будівлі помітними є ступінчаста основа, міцні вертикальні кутові опори, а також плоскі та виступаючі площини даху. Міська влада визнала будівлю за її архітектурну та історичну цінність.
- Будинок Коннорса на Гурон-авеню. Це був класичний приклад модерністської школи стилю Prairie School у центральній частині Вестборо. Френсіс Салліван спроєктував будинок у 1915 році
- Власна резиденція архітектора на Сомерсет-стріт-Вест. Він спроєктував та побудував власний будинок. Цікаво, що меблі, дерев’яне оздоблення інтер’єру, він також самостійно розробляв. Архітектор був змушений продати будинок у 1916 році, адже на той час він не мав доходу і заощаджень, але мав велику родину.
- Пожежна станція Саллівана №7. Вона знаходиться всього за декілька кварталів від ринку на Артур-стріт у Сомерсеті. Будівля дозволяє припустити, що архітектор мав досить активну уяву. Дах виконаний із червоної бочкоподібної черепиці – це суцільний прямокутний блок, поділений кам’яним орнаментом. До того ж, пожежна станція має вежу. У середині 1960-х років будівлю закрили, після чого вона стала частиною Буковинської греко-православної церкви Святої Трійці. Потім башту висотою 72 фути знесли, а передню частину закрили новою прибудовою. 17 червня 1912 року в Ottawa Evening Journal було зроблено відповідне оголошення, а Френсіса Саллівана вказано архітектором.
- Архітектору часто приписують розробку стандартів вуличного освітлення OIC на Island Park Drive поблизу Байрон-авеню. Доказом цього може бути присутність фірмових деталей, які Френсіс Салліван використав у пожежній станції №7.
Вплив Френсіса Саллівана
Архітектор вплинув на роботу інших фахівців, які працювали в Оттаві. Прикладом є Баррі Гобін, який у свої проєкти також додає сильні вертикальні елементи. Дизайни Баррі Гобіна нагадують роботи Саллівана.
Френсіс Салліван поїхав до Чендлера, штат Арізона, для роботи у Френка Ллойда Райта. Тоді, 4 квітня 1929 року, архітектор помер. Йому було 46 років.
