У березні 2024 року Ендрю Кінг у блозі «Ottawa Rewind» нагадав містянам про загадковий маленький острів на річці Оттава, а також про коротке весло та байдарці в затоці Ширлі. Хтось дізнався про цей острів вперше, а також про таємниці, які з ним пов’язані. Більше про це місце та його історію розповість iottawa.net.
Історія острова
Острів Aylmer знаходиться посеред річки Оттава, це добре відомий орієнтир. Саме тут човнярі, рибалки могли знайти ненадовго відпочинок, зупинитися на пікнік чи просто погрітися на сонці. Сучасні відвідувачі обирають острів для денних прогулянок на вітрильниках по озеру Дешен. Пляж та невеликий маяк теж приваблюють відвідувачів.
Та поринемо у давню історію острова. У 1883 році це був Острів Маяків через встановлення Морським департаментом маяка. Острів розташований у провінції Онтаріо. Починаючи з 1895 року, стає відомо про перші поховання завдяки археологічним звітам Томаса Соутера («Оттавський польовий натураліст», стаття «Археологія озера Дешен», 1899 рік). Чоловік займався дослідженнями на цьому острові. Саме Томаса Волтера Едвіна Соутера Канадський музей історії визнає першим археологом долини Оттави. Одного разу він випадково знайшов значний запас кісток та артефактів, висунувши гіпотезу про «Свято мертвих». Це одна з давніх традицій корінних гуронів.
«Свято мертвих» – це похоронний звичай, що полягав у викопуванні померлих родичів з їх індивідуальних могил та перепоховання в останній спільній могилі. У 1636 році цей жалобний та святковий ритуал задокументував в Онтаріо єзуїтський місіонер Жан де Бребеф. Масові перепоховання передбачали перевезення останків на нове місце, однак гурони ніколи не жили поблизу річки Оттава.
У 1898 році на острові знесли маяк для будівництва нового та знайшли скелет людини, похованої у сидячому положенні. Поруч було чимало стародавньої зброї, а також людське волосся, загорнуте в бересту. Після дослідження було встановлено, що людина померла від поранення стрілою в поперек, коли наконечник стріли пробив нижні хребці хребта. Таким чином, на початку 1900-х років під час копання фундаменту для нового маяка було виявлено масове поховання, а згодом й декілька окремих поховань алгонкінів.
Сучасні знахідки
Рік Гендерсон розповідав і про сучасні знахідки. Наприклад, приблизно у 2020 році 14-річний юнак з друзями знайшли великий сховок кісток під час пікніка у свій день народження. Така знахідка перелякала хлопців і вони покликали дорослих. Вже далі Рік Гендерсон звернувся до Культурного центру Кітіган Зібі Анішінабег та Ради алгонкінів Пікваканагану. Вони підтвердили, що кістки є давніми.
Острів має унікальне розташування, адже звернений до сходу та заходу сонця. Під час стародавніх похоронних ритуалів положення сонця було важливим. Можливо, саме тому острів обирали як місце останнього спокою.
Таємниці острова
Цікавим є те, що про цей острів жителі Оттави тривалий час не знали. Варто зауважити й те, що острів знаходиться поза захистом від мисливців за артефактами. Така таємничість підживлює інтерес, тому випуск Ендрю Кінг у блозі «Ottawa Rewind» під назвою «Острів мертвих в Оттаві» це підтвердив. Виникло жваве обговорення, зацікавлення серед місцевих. Вони почали висловлювати припущення стосовно походження, а також значення знайдених кісток та інших артефактів.
Що лежить під пісками маленького острівця? Згідно з дослідженнями Ендрю Кінга, під островом площею в один акр знаходяться десятки заритих скелетів, зброя, таємничий напис на камені… Все це розповідає сучасному поколінню про насильство, ритуали та має археологічне значення. Кістки були знайдені на декількох ділянках височини. Чи можливо, пляж – це частина кладовища?
Острів у певному сенсі й сам себе захищає. Влітку височини острова вкриті отруйним плющем, тому люди не наважуються туди завітати.
Проблеми та рішення
Одні містяни припускали, що вирішенням стало б встановлення огорожі навколо височини. Проте це рішення недовговічне через ізольованість острова, а також характер повені річки Оттава.
Ще однією проблемою є відвідувачі, які після відпочинку залишають не хороші згадки, а розбите скло та сміття після пікніків. На острові відсутні стаціонарні сміттєві баки, однак є відвідувачі, які приносять з собою пакети. Вони прибирають не лише за собою, але й за іншими.
Ймовірно, простим рішенням стало б встановлення знаків по периметру височини, зазначивши, що це священне місце поховання. Це б дозволило триматися далі від пляжу.
Більше не таємниця
На перший погляд – це невинний піщаний острів, що знаходиться всього за 18 кілометрів від центру Оттави. Однак більшість жителів та гостей столиці Канади рідко розуміють, що насправді ховається внизу.
Якщо взяти могили у долині Оттави, то вони добре доглянуті. На противагу цьому на острові з похованнями регулярно проходять пікніки, люди влаштовують кемпінг та відпочивають. Все це наштовхує на думку, що настав час змін. Громада має знайти час вшанувати давніх канадських предків та змінити ставлення до острова.
