19-20 століття були епохою технічної революції, появою нових винаходів, епохою відкривачів та видатних людей. У Канаді в цей часовий період була дуже велика кількість вчених, дослідників і винахідників. Столицю Канади – Оттаву – по праву можна назвати одним із провідних міст на планеті, де проживало і проживає найбільша кількість винахідників. У 19 столітті одним з таких винахідників був Олександр Белл. Далі на iottawa.net.
Дитинство та юнацтво Белла
Олександр Белл народився у Монреалі на Південній частині вулиці Шарлотт у сім’ї, в якій батько лікував дефекти мови, а мати займалася мистецтвом. У сім’ї Белл росло троє синів. Цікавим фактом є те, що справжнє ім’я Олександра було Алек. Він придумав собі друге ім’я у юному віці на свій день народження. З того часу він називав себе Александром Гремом.
У юнацтві Олександр особливо нічим себе не виявляв і не відрізнявся від інших дітей. У 1857 році батьки Белла відправили його здобувати освіту до Академії Гамільтон-Плейс. Але як виявилося навчання для Алека було зовсім не цікавим, він вчився погано, у нього не було жодного стимулу або якихось амбіцій. Белл був мрійником, часто проводив час один за читанням книг, любов до яких йому прищепив батько та дід.
Перший винахід
В 1858 сім’я Белл переїхала в куплений котедж в Мілтоні. Це місце було ідеальним для мрійливої натури Алека. Саме тут у нього народилося величезне бажання змайструвати щось корисне. У цьому ж році він змайстрував свій перший винахід, який відразу ж застосував на практиці. Все почалося з того, що Алек і його друг Бен грали біля млина батька Бена. Батько друга Алекса підійшов і порадив хлопцям зробити щось корисне. Батько Бена простяг хлопчикам зерна і сказав, що вони йому дуже сильно допоможуть, якщо приберуть з них лушпиння. Хлопці погодились, але Алек до цього зробив особливий підхід. Оскільки Алек був мрійником, у його голову моментально прийшла ідея розробити пристрій, який міг би саме очищати лушпиння з зерен. Алек дуже сильно здивував отця Бена, коли приніс свій винахід, що очищає лушпиння з зерен, зроблене на основі дротяних щіток на декількох лопатей, що обертаються.
Візит до дідуся та мрія про телефон
Найзначніша подія у житті Олександра Белла відбулася у 15-річному віці, під час візиту до дідуся у Лондоні. Дідусь Белла під час лондонського візиту трохи зайнявся недоліками в освіті Алека. Він прищепив йому прагнення до особистісного вивчення, самоосвіти. Крім цього, Алека дуже вразила мова дідуся, у нього вона була винятковою. Саме дідусь Алека розвив у ньому прагнення та амбіції, які в майбутньому допомогли йому для справи всього його життя.
Перед від’їздом із Лондона сім’я Белл відвідала британського вченого та дослідника телеграфа Уітстона. Там вони вперше побачили модель Вольфганга фона Кемпелена 18 століття. Саме цей пристрій настільки надихнув Алека Белла, що він вирішив створити власний телефон.
Кар’єра Белла
Олександр Белл тривалий час працював на посаді помічника вчителя музики. Після цієї посади почав працювати із людьми, які мають слухові проблеми. Він займався їх навчанням, вчив їх правильної вимови. Він усім серцем бажав допомоги хворим людям. Якось він закохався у дівчину, яка втратила слух після тяжко перенесеної хвороби. Це підштовхнуло Белла до створення приладу, який дозволив би демонструвати глухонімим людям артикуляцію звуків мови.
Белл також деякий час жив у Бостоні та навчав там майбутніх викладачів для глухонімих людей. У 1872 році там же відкрив власну школу “Фізіології звуку та механіки мови”. А наступного року він отримав в Бостонському університеті звання професора фізіології органів мови. Белл почав проводити дослідження з апаратом, у якому мембранна пластина передавала коливання звуків на голку. Ці дослідження з кожним днем наближали його до втілення мрії – створення телефону. Незважаючи на свої розробки, Белл не мав відповідної освіти інженера-електрика чи фізика.
У 1876 році, під час конструювання телеграфного апарату, Белл помітив незвичайне явище, яке допомогло йому винайти телефон. Воно полягало в тому, що при витягуванні пластини з передавача, у приймачі починало з’являтися деренчання. Явище було викликане замиканням та розмиканням електричного кола пластиною. Невелика мембрана з сигнальним ріжком посилення звуку стала родоначальницею всіх телефонів.
Патенти Белла
У 1876 році до Патентного відомства США було подано дві заявки. Обидві стосувалися телефону, але були від різних людей. Першим патент на телефон подав Грей, який, як і Белл, багато років працював над створенням телефонного апарату. Друга заявка на патент була від Белла, котрий присвятив створенню телефону все своє життя. Але Патентне відомство не обирала за принципом, хто перший подав заяву, для видачі патенту важливу роль відігравав його захист. У 1876 Белл успішно виступив перед Патентною комісією із захистом свого винаходу і відразу ж отримав патент США. Через три дні після видачі патенту, Белл зібрав повністю готовий та працюючий телефон. У цьому ж році Белл створив власну телефонну компанію. Через кілька років винахід Белла став масовим засобом для зв’язку, що принесло його компанії дуже великий статок.
В 1877 році Белл отримав канадський патент на свій винахід. Але на жителів Канади винахід Белла особливого враження не склало. Безумовно, винахід Белла був неймовірним і, в основному, не отримував жодних негативних відгуків. Проблема полягала в тому, що місцева газета порушувала питання про його несправність, оскільки в роботі телефонів були серйозні проблеми та сильні перешкоди.
Нові комунікаційні технології в Оттаві
Комунікаційні технології в Оттаві почали з’являтися практично відразу після отримання патенту Белла на телефон 1877 року. Белл на Оттавській сільськогосподарській виставці продемонстрував свій винахід – телефон – та всі його переваги. Уряд Оттави був дуже здивований таким винаходом, тому відразу почали впроваджувати в столиці Канади нові комунікаційні технології.
Першу телефонну лінію в Оттаві було встановлено для зв’язку офісу прем’єр-міністра Маккензі з офісом лорда Діферіна генерал-губернатора Канади. Це була перша у Оттаві встановлена приватна телефонна лінія. Телефонні комунікатори, які дозволяли поєднувати людей один з одним через спеціального оператора, ще не були впроваджені.
Незважаючи на те, що Белл присвятив практично все життя своєму винаходу, створив його і запатентував, навколо творця телефону ходив безліч сумнівів, з приводу того, чи справді Олександр Грем створив телефон. Все тому, що в період кінця 19 століття в галузі розробки комунікаційних технологій працювало багато людей. Такими ж винахідниками телефону були: Меуччі, Грей та Рейс. Кожен із них по праву вважається винахідником телефону. При цьому, Белла вважають своїм винахідником телефону аж три країни: Шотландія – він народився саме в цій країні), Канада – тому, що він значний час пробув там і зробив величезний внесок у розвиток комунікаційних технологій саме там, а також США – адже Белл став громадянином цієї країни.
