Практично кожна людина у світі є користувачем високошвидкісного Інтернету. Але мало хто з жителів Оттави знає, що доступ до такої мережі став можливим завдяки дослідникам та розробникам оттавської фірми “JDS Optics” і, зокрема, її керівнику, доктору філософії та доктору наук з відзнакою – Йозефу Штраусу. Далі на iottawa.net.
Волоконно-оптичний розподіл

Волоконно-оптична система є інструментом передачі в оптичному діапазоні. Вона складається з активних та пасивних елементів.
До основних переваг такої системи перед звичайними провідними та радіорелейними видами зв’язку відносяться:
- дуже мале загасання сигналу, що дозволяє передавати інформацію на більшу відстань без будь-яких підсилювачів;
- дуже висока швидкість передачі, яка неможлива в інших системах зв’язку. Швидка передача даних можлива завдяки високій пропускній здатності оптичного волокна;
- оптичне середовище має високу надійність, воно не не намокає і не окислюється.
Система волоконно-оптичного поділу має й недоліки. Головні недоліки системи полягають у:
- складності ремонту у разі розриву;
- складності виробництва.
При цьому волоконно-оптичні лінії застосовують широко у світі. Вони забезпечують швидкий доступ до Інтернету, пошук та передачу інформації. Волоконно-оптичну систему широко застосовують у телекомунікаційних мережах найрізноманітніших рівнів. Це можуть бути як міжконтинентальні магістралі, так і корпоративні та домашні комп’ютерні мережі. Застосування волоконно-оптичної системи в усьому світі стало можливим завдяки Йозефу Штраусу та його оттавській фірмі “JDS Optics”, яка розробила цю систему.
Розробка волоконно-оптичного розщеплення в Оттаві

Волоконно-оптична система розщеплення стала можливою завдяки доктору наук Йозефу Штраусу. Сам він народився у Словаччині у 1946 році. Штраус вивчав ядерну фізику у Чехії. Після чого переїхав до Альберти, щоб продовжити дослідження у галузі фізики. У 1974 році Йозеф Штраус отримав ступінь доктора філософії і прийняв пропозицію від оттавської компанії “Bell Northern Research” зайнятися дослідженнями в галузі волоконно-оптичного розщеплення. Він переїхав до Оттави і пройшов у компанії шлях від простого робітника до керівника.
У 1981 році Штраус став співзасновником компанії “JDS Optics”, яку згодом було перейменовано в “JDS Fitel”. Штрауса володів досить високими та глибокими знаннями в галузі волоконно-оптичних систем. Також у нього була неймовірна ділова хватка і зовсім нетрадиційний і нехарактерний у 20 столітті підхід до управління. Завдяки Йозефу Штраусу компанія стала одним з найбільших виробників оптичних компонентів у всьому світі.
Зокрема, компанією “JDS Optics” була розроблена технологія волоконно-оптичного розщеплення, яка дала можливість мільярдам жителів планети користуватися високошвидкісним Інтернетом.
Волоконно-оптичне розщеплення було розроблено компанією “JDS Optics” ще в 1980-х роках. Співробітники компанії старанно працювали над розширенням пропускної спроможності телефонних мереж. Вони розділили промені світла на окремі довжини хвиль, кожна з якої несла окремий потік даних. Така технологія називається мультиплексування з поділом по довжині хвилі. Розробникам з компанії “JDS Optics” вдалося застосувати положення з високою пропускною здатністю. То був Інтернет. Багато співробітників оттавської компанії “JDS Optics”, які отримали опціони на акції після розробки волоконно-оптичного розширення, стали мільйонерами. У 21 столітті без розробки Штрауса неможливо уявити сучасне життя. Дуже велика кількість систем побудована саме за його технологією.