2 квітня 1970 року відбулося закриття останнього туберкульозного відділення в Королівській лікарні Оттави. Спочатку заклад був заснований, як лікарня «Леді Грей» у 1910 році для боротьби зі смертельним лихом туберкульозу, тисячі хворих пройшли через її двері протягом десятиліть. Детальніше про історію закладу та згадки пацієнтів розповість Я Оттава.
Згадки пацієнтки
В 2014 році були опубліковані згадки життя Ірен Балчін з Оттави, якій в 13 років поставили діагноз туберкульоз. Дівчина насолоджувалася першим роком навчання в середній школі в Глібі. Під час щорічної перевірки учнів на туберкульоз в юної Ірен виявили захворювання.
Це був 1944 рік і ефективного лікування не було. В ті часи єдиним виходом була ізоляція населення в санаторіях, де складовими лікування були такі фактори: свіже повітря, постільний режим та фізичні вправи. Оттавська лікарня Леді Грей ставала домом для хворих на довгі роки.
Що ж було з Ірен і такими ж хворими? Їх ізолювали. Дівчині пощастило деякий час перебувати на ізоляції в сімейному домі в Центртауні, куди пускали лише її матір. В ті часи лікарня Леді Грей була переповнена. Це був важкий досвід для хворих, які залишалися без рідних, друзів, наодинці.
Інтерес до санаторію відновився після виходу в світ книги «Ребро Клари» в 2010 році (співавтор книги Анна Райн з Оттави). Це історія однієї жінки, яка лікувалася в лікарні Леді Грей. Під час карантину і обмеженого спілкування книга стала справжнім відкриттям, адже описувала той самий, невідомий раніше досвід закриття людини «в чотирьох стінах».
Чим займалися пацієнти санаторію?
Коли пацієнти дізнавались про свій діагноз, тоді це був смертельний вирок. Саме так вони себе відчували, хоча насправді це було хибне уявлення. Слухаючи історії тих, хто лікувався в протитуберкульозному відділення, стає трохи зрозуміліше, які передбачалися розваги:
- шкіряна майстерня, в якій можна було шити чи плести килими;
- навчання, виконання багатьох шкільних чи університетських завдань;
- карткові ігри, кросворди;
- читання, написання листів, радіо;
- по мірі того, як пацієнтам ставало краще, їм дозволяли спускатися до їдальні, а також гуляти по Карлінг-авеню.
Загалом, життя в санаторії описують, як нудне. Зате після одужання до пацієнтів та пацієнток приходило усвідомлення цінності кожної миті.
Автори книги «Ребро Клари» декілька разів проводили зустрічі пацієнтів. Під час такого заходу всі відвідувачі пригадували погане і хороше. Лікарня Леді Грей (її протитуберкульозне відділення) часто ставало місцем втрат. Це біль від прощання з помираючим другом чи подругою, з маленькими дітьми, які не змогли видужати.
Варто додати, що сучасний заклад (Королівський центр психічного здоров’я Оттави) надає свої приміщення для зустрічей в минулому пацієнтів санаторію.
Закриття протитуберкульозного відділення
Якщо поглянути на статистику смертності в Канаді протягом першої половини 20 століття, то саме туберкульоз був основною причиною.
З моменту відкриття відділення (в 1910 році) і до моменту закриття (1970 рік) лікарня прийняла близько 11 тисяч хворих. На щастя, наполегливі дослідження протягом багатьох років привели до значного вдосконалення лікування туберкульозу, і до 1960-х років лікарня змогла почати шукати нову мету.
Протитуберкульозне відділення Оттави в цифрах
Це статистика, проте за кожною цифрою стоїть важка історія: для когось з щасливим кінцем, для когось — ні.
- Станом на 1953 рік у відділенні було 19 тисяч ліжок. В той час система протитуберкульозного відділення санаторію була на піку розвитку — це була гостра потреба.
- В середині 50-х років близько року в середньому хворий на туберкульоз проводив в стінах лікувально-оздоровчого закладу.
- На кожні 100 тисяч канадців (в 1900 році) близько 180 людей помирало від туберкульозу. Для порівняння вже в 1980 році на кожні 100 тисяч канадців помирало лише 0,6%.
- Особливим для канадців став 1947 рік, адже саме тоді вперше для жителів Канади став доступний антибіотик стрептоміцин. Це перший з трьох ефективних ліків, прийом котрого призвів до різкого зниження відсотку захворювання на туберкульоз.
Як змінювалася історія Королівського центру психічного здоров’я Оттави?
Спочатку це була лікарня Леді Грей, яку називали «Сан». Після закриття протитуберкульозного відділення в 1970 році лікарню перейменували на Королівський госпіталь Оттави. У 1980-х роках в лікарні ув’язнили вбивцю Ендрю Лейшона-Хьюза.
Згодом застарілу лікарню замінили новою установою, вартість оновленого проєкту склала 143 мільйона доларів. В 2006 році відбулося урочисте відкриття лікувального закладу, на офіційній події був присутній прем’єр-міністр Далтон Макгінт.
Тож Королівська лікарня Оттави — це сучасний центр психіатричної допомоги та психіатрична навчальна лікарня, яка служить на благо містян.
