4 Жовтня 2022

Видатний лікар Байтауна, який боровся з холерою у 19 столітті

Related

Обробка сигналу HDTV, яку винайшли у Оттаві 

У 21 столітті винахід оттавських розробників отримав одну із...

Технологія волоконно-оптичного розщеплення, винайдена в Оттаві

Практично кожна людина у світі є користувачем високошвидкісного Інтернету....

Біткоїн-банкомат, що був розроблений у Оттаві

Біткоїн є першою в світі цифровою валютою. Відповідно він...

Ручний цифровий калькулятор, розроблений у Оттаві

Мало хто з жителів Оттави знає, що ручний цифровий...

Винахідник з Оттави – Джордж Кляйн та його електричний візок

У Оттаві у 20 столітті проживав по-справжньому талановитий винахідник,...

Share

У 19 столітті люди зіткнулися з безліччю проблем. Здебільшого, всі ці проблеми були пов’язані зі здоров’ям людей. Почали з’являтися різні хвороби та епідемії: тиф, віспа, холера. З’явилися захворювання, які були спровоковані погіршенням екології внаслідок промислової діяльності. Ці проблеми вимагали негайного вирішення, оскільки погіршення ситуації спричиняло зростання смертності. З усіма цими проблемами в 19 столітті довелося зіткнутися видатному лікарю міста Оттава – Едварду Ван Кортландту. Далі на iottawa.net.

Юнацтво доктора Ван Кортланда

Едвард Ван Кортланд народився 1805 року на острові Ньюфаундленді в сім’ї майора, офіцера війни, який виступав за американську революцію і був прихильником Об’єднаної імперії.

Едвард закінчив квебекську школу святого Уілка. Ще в юному віці Ван Кортландту була дуже цікава медицина, тому він у період з 1819 по 1825 вивчав медицину у доктора Хакетта. Після чого, Едвард вирішив здобути вищу освіту і для цього в 1827 році вирушив до Англії складати іспити для вступу до Королівського коледжу хірургів у Лондоні. Він чудово склав усі іспити і отримав визнання у видатного англійського хірурга Абернеті. Його прагнення навчатися та працювати в медицині були дуже високими. Тому в 1829 році він вирішив випробувати успіх і взяв участь у конкурсі на посаду бібліотекаря Королівського медичного та хірургічного товариства Британії. Едварда обрали на цю посаду серед дванадцяти конкурентів. На думку комісії він виявився найкращим кандидатом на цю посаду, цілеспрямованим та начитаним. На посаді бібліотекарях він пропрацював три роки, після чого 1832 року повернувся до рідної Канади, де розпочав свою непросту медичну кар’єру.

Шлях у медицині

Медичний шлях Кортландта в Канаді був дуже непростим. Він жив у епоху, коли світ накривало безліччю хвороб, і людство не знало як з ними боротися. Але, незважаючи на це, він був одним із тих, хто розробив чіткий план боротьби з холерою в 19 столітті.

Коли Ван Кортландт повернувся до Канади, він домігся дозволу на медичну діяльність. Медичною діяльністю він спочатку займався в Нижній Канаді, але незадовго завдяки успішній діяльності та рекомендаціям більш відомих лікарів його було переведено в невелике селище Байтаун, яке було попередником сучасної Оттави.

Успіхи в медичній практиці доктора в Байтауні були дуже добрими. Ван Кортланд зарекомендував себе як гарний лікар. А вже у 1834 році в Байтауні ему прилось боротися з епідемією холери.

Деякий період життя Ван Кортланд працював навіть на безоплатній основі, надаючи медичні послуги хворим у Нижньому Байтауні. Після чого в цій лікарні він був призначений лікарем, а після – лікарем-консультантом.

Ван Кортланд також пропрацював коронером Оттави та на посаді лікаря окружної в’язниці міста. Та майже двадцять років він пропрацював на посаді хірурга польової батареї Оттави.

На посаді санітарного лікаря Оттави він працював над розробкою стратегії у боротьбі зі спалахами холери у Канаді. Але, крім цього, Едварда дуже турбувала й екологія Оттави. Він неодноразово порушував питання про пагубний вплив на рибу від судноплавства та викиду тирси в річку. Екологічний рух в Оттаві почався завдяки Кортланду, який постійно вказував на проблеми з екологією, зокрема з утилізацією відходів лісопилкових заводів.

Він проводив безліч наукових досліджень, які виявилися величезним внеском не лише в медицину Канади, а й у Великій Британії та Сполучених Штатах Америки.

Інші інтереси та досягнення

Ван Кортландту, крім медицини, була дуже цікава археологія. Тому, коли 1843 року під час будівництва мосту Юніон знайшли стародавнє поховання, Кортланд брав участь у археологічних розкопках, пошуку артефактів та іншого. Знайденому стародавньому похованню він присвятив свою наукову працю, яку надрукував у 1853 році в журналі Канади. Він публікував й інші статті у різних журналах, які стосуються археології та геології. Зокрема привертав увагу до каменю, з якого побудований Канадський парламент та його родовища.

Крім письменства, він активно займався і громадською діяльністю в Оттаві. Він був співзасновником силурійського товариства, президентом міського товариства садівників, Інституту механіки, був Секретарем Ради мистецтв і мануфактур Монреаля. Крім того, Ван Кортландта дуже вражала Оттава, він був її фанатом, тому він був ініціатором безлічі виставок, присвячених регіону. Також завдяки Ван Кортландту в Оттаві було відкрито приватний музей геології та археології.

Боротьба Ван Кортландта з хворобами

Едвард Ван Кортланд працював у епоху, коли все тільки починало розвиватися, коли ще не відбулося медичної революції. Але, незважаючи на це, він та інші лікарі Оттави 19 століття змогли уникнути масового зараження холерою, яка кілька разів протягом 1800-х накривала всю Канаду. У боротьбі з холерою допомогли значні запаси води дуже гарної якості.

Окрім холери, у 1840-х роках в Оттаві розпочалася епідемія тифу. Все почалося з ірландських емігрантів, які рятувалися від голоду в рідному краї, шукаючи кращого життя в Канаді. Епідемія тифу в емігрантів була викликана антисанітарними умовами на кораблях, якими вони прямували до Канади через Атлантичний океан. Близько 3 тисяч емігрантів із Ірландії були серйозно вражені. Для хворих уздовж каналу Рідо дуже швидкими темпами були побудовані спеціальні будинки, в яких Ван Кортланд проводив їх обстеження. Едвард також подбав про те, щоб хворим були надані кращі лікарняні місця для якнайшвидшого одужання, і, незадовго, хворих почали перевозити в краще місце, до лікарняних палат біля собору Нотр-Дам. Ван Кортландту, завдяки своїм знанням у медицині в період епідемії тифу, вдалося врятувати сотні людей.

Медична довідка доктора Ван Кортландта, надрукована в газеті “The Packet”, в період епідемії тифу в 1847 році.

Яким був професор 19 століття?

Ван Кортландт був дуже сміливим у своїх рішеннях, завдяки цій якості йому вдалося вилікувати багато тяжкохворих людей. Він був талановитим хірургом, усі операції він проводив акуратно та успішно. Для нього все життя прикладом для наслідування був видатний англійський хірург та анатом Джон Абернеті. Едвард був запальний і часто лаявся, його дратувало те, що в період поширення холери в Канаді, уряд не хотів його слухати і заперечував її поширення, в той момент, коли Ван Кортланд справді знав, як уникнути її поширення. Він був одним з видатних лікарів 19 століття в Канаді, який боровся з незвіданим, іноді в зовсім у непростих умовах.

Особисте життя

Ван Кортландт був не тільки хорошим лікарем, а й люблячим чоловіком. Він узяв за дружину Харрієт Амелії Харрінгтон з графства Аржантей. У шлюбі у Едварда та Амелії народилося шестеро дітей: чотири дівчинки та два хлопчики.

Едвард Ван Кортланд помер у віці 70 років у 1875 році. Він прожив яскраве та насичене життя, яке присвятив медицині. Він зробив вагомий внесок у канадську медицину в 19 столітті, а також для культурної спадщини країни, відкриваючи музеї та проводячи виставки. Едвард також отримав військові почесті від польової батареї Оттави.

.,.,.,.