Найдавніші згадки про місця, де проводилися музичні виступи, вказані ще в 1764 році (Концертний зал). Але будівля проіснувала зовсім мало. Сама опера для містян була рідкісним явищем, адже була елегантною розвагою, призначеною для заможних жителів міста.
Зі зростанням в Оттаві невеликої, але заможної групи промисловців, котрі мали вже вагомі статки, зароблені в лісовій промисловості, постала необхідність в побудові зручностей. Таким чином, велику та славнозвісну оперу в Оттаві побудували ще в 1874 році на вулиці Спаркс-стріт, відтоді розпочалася її історія. Забудовником був Вільям Годжсон. В той же час збудували головний хостел Оттави, а також розкішний готель «Russell». Я Ottawa розповість більше.
«Grand Opera House» — перші відвідувачі
В Оттаві завдяки таким зручностям було все підготовлене для зустрічі та прийому міжнародних знаменитостей, а такі в історії міста в ті часи були. Варто пригадати дотепного Оскара Уайльда, або ж незрівнянну місіс Ліллі Ленгтрі (більш знайома суспільству як «Джерсі Ліллі»), божественну Сару Бернхардт.
Цікаво, що місіс Ленгтрі захоплювала Оттава, вона здійснила за свою кар’єру три візити, дата першого приїзду датується — 8 листопада 1883 року. Це досить відома особистість, котра приєдналася до лав «професійних красунь». Фотографії Ліллі прикрашали вітрини магазинів, а також вітальні містян середнього класу. Жінка добре товаришувала з Оскаром Уайльдом. У період банкрутства саме він порадив їй розпочати сценічну кар’єру.
Той період якраз співпадає з першим візитом до Оттави. Команда разом з нею в головній ролі показали виставу «Школа скандалу». Глядачів було чимало, одні цікавилися саме «великою та модною виставою», а інші бажали подивитися на знамениту місіс Ленгтрі.
«Школа скандалу»
Містяни купували квитки в музичному магазині, вартість одного квитка сягала 1,5 долари. Напередодні сеансу (вже за тиждень) всі квитки були розкуплені. Під патронажем генерал-губернатора та маркізи Ленсдаун відбулася вистава. Серед відомих гостей було кілька міністрів кабінету, лорд Мелгунд, помічник генерал-губернатора. Вистава тривала три дні та стала першою з серії вечірніх та ранкових шоу. Цікаво, які відгуки про виставу та здебільшого відому місіс Ленгтрі дала місцева преса.
Як і очікувалося, «Ottawa Evening Journal» дала схвальні відгуки про гру відомої «професійної красуні». Вона грала місіс Тізл, а її гру охарактеризували, як універсальну, відзначивши щире розуміння персонажа та художню делікатність.
«Плітки»
Показ даної п’єси в театрі «Grand Opera House» був «суспільною подією сезону». Місіс Ленгтрі, таким чином, повернулася знову до Оттави та місцевої опери для показу. Жителі Оттави могли придбати квитки від 0,5 – 1,5 доларів. Вперше в рекламі зазначалося, що біля Оперного театру знаходитиметься транспорт, котрий відвезе відвідувачів театру додому після закінчення постановки.
Не оминули подію і чутки, скандали та суперечки.
- На думку церкви, шоу Страсної п’ятниці «був образою», якщо дослівно говорити. Така суперечка мала протилежний ефект, адже лише посилила ажіотаж до вистави.
- Хвилювало громадськість і одяг місіс Ленгтрі для постановки. Здебільшого Оттава турбувалася за свої коштовності, адже саме їх вона одягала в «Плітках». І це цілком зрозуміло, адже це було 2 тисячі діамантів найвищого блиску та чистоти, а також 25 перлин, вартість котрих оцінювалася в 180 тисяч доларів. Одна брошка з 44-каратним рубіном з діамантами коштувала 300 тисяч доларів. Станом на 1895 рік це була неймовірна, казкова сума.
- Хоча гра красуні в першій дії розчарувала глядачів, проте сподобалися всім неймовірної краси сукні.
Кінець «Ottawa Grand Opera House»
Серед знаменитих гостей Оттави, а також відвідувачів опери був і Марк Твен. Велика опера розташовувалася між Альберт-стріт, 134, Меткалфомом та О’Коннор-стріт.
В 1913 році будівля на превеликий жаль була знищена страшною пожежею. Так історія опери закінчилася, тривавши 39 років. Про подію писали в місцевій газеті «Ottawa Citizen».
